Оголошено довгий список літературної премії «Зустріч» 2026 року
Книжка Івана Монолатія «Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики» (Київ: Дух і Літера, 2025) є вагомим внеском у дослідження історії українського книговидання, інтелектуальної культури та українсько-єврейських взаємин першої половини ХХ століття. У центрі дослідження перебуває постать Якова Оренштайна (1875–1942) – єврейського видавця з Галичини, який став одним із найпослідовніших популяризаторів української книги в Європі. Його біографія демонструє, що культурна співпраця українців і євреїв у добу модерних національних рухів була не винятком, а важливою складовою інтелектуального життя Центрально-Східної Європи. Особливу увагу автор приділяє феномену українсько-єврейського культурного посередництва. Яків Оренштайн постає не лише успішним підприємцем, а й творцем комунікаційного простору, у якому українські автори, видавничі проєкти та національна ідея отримували можливість виходити за межі локального середовища. Співпрацюючи з українськими письменниками, науковцями та громадськими діячами, він сприяв поширенню української літератури серед широкої читацької аудиторії, водночас демонструючи, що етнічна належність не визначала автоматично політичної чи культурної дистанції. Іван Монолатій переконливо руйнує спрощені уявлення про українсько-єврейські відносини як історію винятково конфліктів і взаємної недовіри. На прикладі діяльности Якова Оренштайна автор показує існування альтернативної моделі співіснування – заснованої на взаємній довірі, професійному партнерстві та спільній участі у творенні модерної української культури. Видавнича діяльність героя книги постає прикладом того, як представники різних етнічних спільнот могли виступати союзниками у розвитку українського культурного простору, незважаючи на політичні кризи, війни та зростання національних антагонізмів. Саме в цьому полягає одна з найважливіших наукових новацій праці. Через реконструкцію біографії Якова Оренштайна автор фактично пропонує новий погляд на історію українсько-єврейських взаємин – як на історію не лише конфронтації, а й співпраці, взаємного культурного впливу та інтелектуального партнерства. У цьому сенсі книга виходить далеко за межі біографічного дослідження, стаючи важливою працею з історії міжетнічних контактів, культурного трансферу та формування спільного культурного простору в Центрально-Східній Європі.
